Archive for the 'враження' Category



Отаке от

Published on Tuesday, 15 October, 2013

Напишу я одну історію, через яку, при всій моїй безмежній любові до неньки-України, змусила мене відчути пекельний сором за державу. Настя Мельниченко, як головна дівчинка-скандал у фейсбучику, сказала “Уляно, про таке не можна мовчати! Треба писати!” Отож, пишу. Сьогодні вранці в 11:25 в аеропорту Жуляни я мала зустріти свого друга, який прилетів з Грузії. Думала, [...]


Про чудеса

Published on Sunday, 11 March, 2012

Як часто ви чекаєте чуда? Як часто ви кажете “Чому чудеса стаються не зі мною?” Як часто насправді ви даєте можливість чудесам увійти в ваше життя? Ніколи. Я спускалася з Драгобрату в Ясеню, більше ніж три години. Зі мною сталося стільки чудес, скільки не ставалося вже давно. Щоб побачити чудо, його треба почути. Я зупинялася, [...]


Вечірнє

Published on Friday, 22 April, 2011

Андріївський ввечері схожий на бомжа-інтелігента – майже немає людей, вивернута бруківка, старі обшарпані будинки, самотня церква з голими схилами. Він наче пам”ятає, як це – ходити восени в довгому пальто, носити окуляри на кінчику носа і густу сиву бороду. Але через трагічний збіг обставин пальто світить дірами, окуляри перемотані дротом і без однієї дужки, а [...]


Вчорашнє

Published on Thursday, 23 December, 2010

Ходила на “Заплутану історію”. Сподобалося. Шкода, що в кінці Рапунцель обстригли, зате її сльози все одно врятували коханого. Тепер їй що, постійно треба плакати, якщо вона захоче комусь допомогти чи зцілити? Кінь Максимус – однозначно звізда))


Люблю…

Published on Tuesday, 19 October, 2010

зустрічати світанок, спостерігаючи, як розвиднюється небо, дощ і зливи, прокидатися від сонячного проміння, рахувати вікна в будинках, коли їду в транспорті, довге волосся в дівчат і довгі вії в хлопців, подорожувати, пусті екскалатори, “лупаті” машинки, цілуватися, осінь, високі підбори, коли сніг скрипить під ногами, друзів, родинні історії і родинні посиденьки, цікавих людей, сидіти на вершечку [...]


Сніжно-нічне

Published on Tuesday, 29 December, 2009

Щойно повернулася від сестри. Коли їхала до неї ввечері, перехожі були схожі на тістечка, посипані цукровою пудрою. Зараз, о другій ночі, перехожих немає. Як немає і машин – їх просто не видно, це просто білі горбики. Всього лиш півдоби – і місто перетворилося на суцільний сніговий замет. От саме зараз гуляти б по місту і [...]


Телефонне

Published on Friday, 11 September, 2009

Моя моторола приказала довго жить. Відслужила вірою і правдою років 5. Хочу натомість Nokia N95, отаку. Плюси – великий екран, великий функціонал, можна писати/читати/знімати. Класно лежить в руці. Мінуси(від Сергія) – воно тобі треба? Це ж дура, а не телефон. Спруть в першій же маршрутці! Не влазить в сумку(насправді він тільки на трошечки більший за [...]


Я

Published on Wednesday, 2 September, 2009

// Нещодавно у мене була невеличка авантюра. Не розказувала про неї, бо не було фото, тепер ж вони є і я можу розповісти. Я була моделлю для макіяжу! Одна чудова дівчинка Галинка вчилася на курсах візажу і для практики їй постійно були потрібні моделі. І от майже на останніх заняттях я таки наважилася, і мене [...]


Країна Мрій

Published on Wednesday, 1 July, 2009

// < ![CDATA[ odl.register(initLightbox); // ]]> Ми чекали її цілий рік, як тільки закінчилася Країна Мрій-2008. Для мене це свято, яке заряджає позитивною енергією на цілий рік, яке примушує ще раз широко відкритими очима подивитися, яка багата і унікальна наша українська земля. Свято, коли бачиш навколо усміхнених людей, коли з відкритим ротом роздивляєшся вишиванки і [...]


Пост-п’ятничне

Published on Tuesday, 30 June, 2009

В п’ятницю ми були на захисті кандидатської в Свети. Я підтримувала морально (кидала злосні погляди на професорів і академіків, які занадто голосно говорили і повище підтягувала спідницю, щоб відволікти їхню увагу від Свети), Сергій – технічно (налаштовував ноут для презентації). Видовище, я вам скажу, було ще те – зборище старих дідів в залі і одна [...]