Archive for August, 2010



Бувай, літо!

Published on Tuesday, 31 August, 2010

Сю ніч зорі чомусь колючі, як налякані їжачки. Сю ніч сойка кричала з кручі, сю ніч ворон сказав: «Апчхи!» Сю ніч квітка питала квітку: — Що ж це робиться, поясни? Тільки вчора було ще влітку, а сьогодні вже восени! Ліна Костенко


Слоган

Published on Friday, 27 August, 2010

‘Швидко’ – завжди гидко!


Ранкове

Published on Wednesday, 25 August, 2010

Сьогодні вночі мене знайшло безсоння. Але я його перемогла, заснувши о четвертій ранку. А пів на восьму уже встала. Наче і не хочеться спати. Я думаю, кожній людині у сні приходять відповіді на її питання, але прокинувшись, вона забуває про це. Саме таке враження у мене було цього ранку – відкрила очі з думкою “я [...]


Ранкове

Published on Monday, 23 August, 2010

Місяць схожий на скибку кавуна, а зірки – на зернятка. От сидить там вверху на хмаринці хлопчисько і плюється кісточками врізнобіч. І заливається сміхом, ледь не падаючи, коли попадає кісточкою комусь по лобі. Найгірше в ремонті кухні – не пил, ні! Найгірше те, що нема можливості готувати. А так хочеться фаршированого перцю, баклажанів, грибного супу, [...]


Зі святом!

Published on Thursday, 19 August, 2010

Сьогодні Спаса. Одне з найулюбленіших моїх свят. В дитинстві бабця робила мені букет з яблук і груш, настромлених на палички, перев”язувала червоної лентою і я йшла святити їх. Вона казала, що так робили їм в дитинстві. Сьогодні стільки людей в церкві було! Вийшла окрилена, відчуваючи благодать Божу і благословіння. З”являються сили. І трошки душевного спокою. [...]


А раптом

Published on

стану організованою-організованою! І часу вистачатиме…


Без коментарів

Published on Tuesday, 10 August, 2010

Жінка в маршрутці розмовляє по телефону, замовляючи путівку: “Мне нужно звездное небо, понимаете?!”


Published on Monday, 9 August, 2010

А щастя було так близько…


Published on

Телефон б”ється в сумці як серце…


Сумна казка

Published on Friday, 6 August, 2010

Жили на світі три сестри – Віра, Надія і Любов. Але одного разу Віра отруїлася, Надія пропала безвісти, а Любов збожеволіла від того, що сталося з її сестрами. А їхня мати.. їхня мати Софія давно була покійницею.