»


Інколи хочеться зробити в серці день відкритих дверей – ділитися скарбами, підняти зі сховищ душі запилені думки і почуття, красиво все оформити і пускати всіх, не тільки за спеціальними перепустками. Казати “Будь ласка, проходьте, роздивляйтеся, можна навіть торкатися руками, так навіть краще, якщо ви справді хочете пізнати мене. Питайте про все, я відповім”. Але, якщо на секунду подумати про те, що в моє привітно відкрите навстіж серце хлине натовп, і там можуть бути особи з брудними ногами, які потовчуться по всьому, що я так старанно збирала роками по крихті, одразу хочеться закрити двері і закрити їх хрест-нахрест товстелезними дерев”яними дошками. Не хочу, щоб спотворювали спогади, щоб залапували масними руками мрії, щоб сміялися над  думками.

Але, незважаючи на це все, є одна людина, якій я готова завжди, в будь-який час, в будь-якій ситуації, відкрити всі двері і впустити її. Людина, з якою хочеться ділитися абсолютно всім, а не тільки окремими уривками життя. Але… Тут є багато “але”… Тому серце на реконструкції і відвідувачі приходять маленькими групками і на короткий час. Але ж хочеться, що б було відкрито завжди…

Я сьогодні бачила метелика на тротуарі, точнісінько такого, які завжди сиділи на сливках в бабусі, великого і яскравого. Краса трапляється, відкрийте ширше очі і серце для неї.



Маєте що сказати?

XHTML: Ви можете використовувати наступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>