«


Знову в дорогу

Привіт, потяг до Львова! Відвези мене в осінь з запахом кави і яблук в мокрій траві, розбитих грушок і тихого шарудіння сухого листя…

Осінь розпалює серця – вчора в вечірній какофонії Хрещатику посеред завивання швидкої, горлання за Юлю і проти Юлі, оркестрової ‘Мурки’ і танцювальних мелодій цілувалася пара. І коли Вона на пару секунд відривалася від Нього, у неї були такі п’янющі закохані очі, що ах! І всі парочки вчора були такими, ніжними і по-весняному закоханими. Аж серце раділо, дивлячись на таких людей.

Які речі роблять вас радісними? Що примушує усміхатися? Напишіть мені, будь ласка. У мене є багато таких речей і моментів, цікаво дізнатися про інших.



1 коментар до “Знову в дорогу”

  1. Angl_A пише:

    Безумно радует осенняя листва на зеленой траве и солнце играющее на волосах в прохладную погоду)


Маєте що сказати?

XHTML: Ви можете використовувати наступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>