Фестиваль “Волинське Віче”. Тезисно

Вітер в обличчя – море сонця – поодинокі соняшники понад дорогою – поля до горизонту – лелеки на стовпах з лелеченятами.

Білі хатки з голубими віконницями – гілля, схилене під вагою яблук – вози з сіном – 20км бруківки.

Запаморочливий запах трав і квітів – чисте повітря – чисті дороги – тиша і спокій – посмішка на все обличчя.

Варто було б їхати тільки заради цього і заради зірок над хрестами Георгіївської церкви в с.Пляшева – підіймаєш голову і тонеш, тонеш в Чумацькому шляху, торкаєшся Великої Ведмедиці. Слова зайві, дихання завмирає на хвилю і виникає почуття абсолютного щастя.

Усіх людей на фестивалі – і майстрів і координаторів – відрізняло одне – якась загальна просвітленість, душевність, теплота. І посмішки – за ці щирі посмішки навіть душа найбільшого праведника не була б хорошою ціною.

У нас не було часу на майстер-класи, на повноцінне спілкування і обмін досвідом. Ми не присідали. Але у нас була спеціальна фраза “Вы раздражительно бодры :)” – цієї бадьорості додавали люди. Коли відвалювалися ноги і злипалися очі, варто було глянути на бабусь з с.Бовсуни – вони дадуть фору молодим дівчатам в піснях і танцях. “Роксоланія” – дві тендітні дівчинки, а які голоси! Пісня проходить крізь тебе хвилею. Ткалі – вони всі чарівниці! Не встигаєш глянути, а з-під пальців уже з”являється тоненька нитка. Такі собі українські Мойри. В них в кожній зморшці – простота і мудрість десятиліть. Ігор Перевертнюк – спасибі персональне за майстер-клас по намітках! В кожній – різне відчуття, але в кожній відчувається виваженість, спокій, перестає мучити спека, одразу почуваєшся частинкою історії і красунею. Спасибі, що є люди, які бережуть такі традиції і з задоволенням діляться секретами з іншими. Кобзарі і ковалі – у них світилися очі, навіть дівчата з “Роксоланії” робили бандуру. Майстри, які вчили робити свищики з яворових гілок. Дитячі дерев”яні іграшки – їхні автори Андрій Бондарук та Ірина Сардак казали, що це не робота, а задоволення). Tana Sribna – завдяки їй не одна людина навчилася давніх швів. Дівчата з “Алентради” відтанцювали і відфотографувалися з усіма, “Володар” показували давні купальські обряди і разом з “Зіллям” створили неймовірну атмосферу занурення в купальські пісні. Білоруські “Тестаментум” і “Стари Ольса” – та це ж просто свято! Дружинники, охоронці, техніки – всі помогали і турбувалися, щоб все було гаразд.

Нові знайомства, нові друзі, новий досвід. Ми їхали додому і не могли зупинитися, згадували всі чудесні моменти і нас розпирало від радості. Дай Боже вам всім!



Маєте що сказати?

XHTML: Ви можете використовувати наступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>