Життєвий листопад

Іноді в тобі нізвідки з”являється така скажена кількість любові, що все тіло йде мурашками, і здається, що, торкнувшись когось кінчиками пальців, вона полл”ється з тебе тонкими сріблястими нитками. Вона з”являється не в результаті якихось тренінгів, не через закоханість, це стається раптово, як блискавка – розплющуєш очі і відчуваєш оцю наповненість. І всі подальші речі, які відбуваються з тобою, тільки підтверджують наявність любові в тобі, примножують її стократно. Я відчуваю її спиною, вона перетікає в мені з низу до верху, затримуючись в грудях, визираючи назовні сльозою. Я хочу поділитися цим з кимось, як таємним знанням, яке не потребує слів, тільки погляду і доторку. І навіть сонце крізь шибку цілує мене своїм промінням.