Про капелюхи

Завжди заздрила тим дівчатам/жінкам/бабусям, які носять, а головне, вміють носити капелюхи. Маленькі, які тримаються збоку на чесному слові, крислаті, які закривають обличчя, однотонні, з бантиками, з ґудзиками, круглі, овальні, незвичної форми. А я не ношу, бо жодного з них не можу натягнути на своє волосся) І кожного разу проводжаю зачарованим поглядом черговий витвір краси… А бабуся в рожевому капелюшку з живими трояндами біля цирку – то взагалі фантастичне видіння!

П.С. нічні пости стають традиційними)



2 коментарі до “Про капелюхи”

  1. Sergey пише:

    Так тоже носи. :) И пусть держится не на честном слове, а “как прибили так и держиться” (без обид, я по дружески :))) ).

  2. Автор пише:

    Так не налазять! Коси мішають)))


Маєте що сказати?

XHTML: Ви можете використовувати наступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>