Вікнам зимно і мокро,
Крига у кранах твердне.
Вечір помре, і вкорте
Кай не впізнає Герду.

Під обладунком рани,
Чесні такі, відкриті.
Молиться хтось в тумані,
Щоби птахи були ситі.

Хтось під знаменом лева
Вітру дарує коси.
А Снігова Королева
Йде по пустелі боса.

Можна уже назовні –
Чуєш: грози немає.
Бачиш: в самотнім човні –
Герда шукає Кая.

(c) Олена Максименко



Маєте що сказати?

XHTML: Ви можете використовувати наступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>