Всесвіт посміхається, коли

Published on Wednesday, 28 November, 2012

В метро, за 5 хвилин переходу з Майдану Незалежності на Хрещатик, можна зустріти бабуся з величезним алюмінієвим тазом, чоловіка з килимом, обгорнутим в папір, іншого чоловіка з віником і ще одну бабуся з червоним пакетом з написом польською “Не для ідіотів” :)


5хв-ка ненависті

Published on Wednesday, 18 January, 2012

Якщо ви бачите, що людина губить гроші, що ви робите? Підбираєте їх, біжите за людиною, торкаєтеся плече, простягаєте гроші і кажете “Ви загубили”? Чи швидко засовуєте гроші подалі в кишеню, озираючись з-під лоба, як злодюжка? Якщо вам в магазині дали завелику здачу, що ви робите? Перераховуєте, кажете “Знаєте, ви помилилися. Заберіть зайві гроші” і віддаєте [...]


Про психотравми на роботі

Published on

Кожного разу, коли я встаю з робочого місця, чи просто обертаюся вправо, натикаюся на напівголу волосату задницю співробітника, тому що він працює в позі “раком” – колінами на кріслі, ліктями на столі! Ааааа!!!


Published on Tuesday, 3 January, 2012

“Стабільність – для мерців”. (с) Боб Парсонс. Трясця, на скільки ж вірно! Тому що тільки мерцям не потрібно думати, хотіти, прагнути, любити, дихати і жити! Скільки таких живих мерців ходить вулицями вашого міста? Зі скількома ви знайомі особисто? Що це – загальні душевні травми? Розчарування в усіх і в усьому? Небажання вилазити з “могили” – [...]


Про людей

Published on Wednesday, 22 June, 2011

Відчуваємо крила за спиною, покриваємося гусячою шкірою, у нас бувають метелики в животі. Брешемо, як пси, поводимося, як парнокопитні, регочемо, як коні, звиваємося, як вужі і жалимо, як оси. Горді, як орли, боязкі, як миші, вперті, як осли і мудрі, як сови. Сліпі, як кроти, тупі, як пробки,  тверді, як скеля, м”які, як шовк. Товсті, [...]


Трішечки сумно

Published on Tuesday, 24 May, 2011

Біля мене в метро плакала дівчина. З гітарою, в чорному одязі, з наведеними чорним очима і вибіленим волоссям. Я не знаю, що було причиною її сліз, але їй було дуже важко і гірко – бо плакала мовчки, сльози котилися і котилися по її щокам, залишаючи за собою сірі доріжки. Люди були байдужими до її горя, [...]


Published on Monday, 24 January, 2011

Випила майже цілу пляшку вина. Ні в одном глазу, аж обідно. Співали карооке. Це жесть. В голові крутяться дві запатентовані фрази – “слабак, тряпка і нічтожество” та “сучка-гадючка”. Весело. В пісочному годиннику закінчується пісок.


Published on Wednesday, 22 December, 2010

Господи, як набридли ці сварки… Одне для одного – наче червона шмата для бика. Скільки голок і шпильок може бути в одній людині? І кожного разу, як зарікаєшся їх не випускати, їх вилазить ще більше. Як прокляття якесь, як порочне коло – ні розірвати, ні залишатися в ньому. Це зводить мене з розуму. Чому не [...]


Ранок і вчорашні спостереження

Published on Monday, 8 November, 2010

Кава по-польськи – непоганий початок дня. Проїхалася по щойновідкритому мосту на Московській площі. Краса! Швидко, майже немає машин. Аж не віриться, що дочекалися. І про вчора. Чергова маршрутна історія про людей. Заходжу в маршрутку автобусного типу, багато людей, біля дверей сидять бабуся і молода жінка. Бабуся – не сильно стара, але такого віку, що вже [...]


Розлючена

Published on Saturday, 25 September, 2010

В цій країні все буде погано доти, поки будуть люди, які в маршрутці бояться сказати бидлу, яке слухає тюремний шансон на повний звук “Будь ласка, вимкніть музику!”. Люди, які боятимуться захистити себе, своїх дітей, свою сім”ю, свій медіапростір від такого бидла і такої музики. Люди, які боятимуться і тихо сидітимуть, бо “Чого ж я маю [...]