Published on Sunday, 16 February, 2014

В темному склі переповненого трамваю, що вистукує колядки по львівській бруківці без снігу, від мене, наче від чеширського кота, залишається тільки частина. Правда, від нього залишалася усмішка, а від мене – ліве око, ліва половина носа і круглий срібний кульчик у лівому вусі. Посмішка ж ховається в строкатому шалику. Не тому що холодно, а тому [...]


Замальовка

Published on Thursday, 29 August, 2013

Гойдаша! Закрутилося, завертілося, загойдалося, вибухнуло, засяяло в душі, зблиснуло і засміялося. Потім знітилося, пригнулося, затихло і замислилося, побоялося, сили десь дівалися, самогризувалося.. і здалося! Мовчалося, рукоопускалося, не зналося та й не гадалося. А десь з глибин знову проросталося! Розгорталося, барвами набиралося, підіймалося і все довкола тим проймалося! Отак воно знову виросталося і перенароджувалося, а потім [...]


Уривок з чогось…

Published on Friday, 22 July, 2011

Щоранку на кухні він висаджував в горщик якісь насінини. Довгими пальцями брав по одній і засовував в землю. Вони проростали знизу, дірявлячи пластиковий горщик і навіть деколи підвіконня. Росли, закручуючи стебло і листочки, випускаючи вусики. Садив він завжди різне – помідори, м’яту, кріп, квіти… Але виростало завжди одне й те саме – щось таке неправильне. [...]


Вечірнє

Published on Friday, 22 April, 2011

Андріївський ввечері схожий на бомжа-інтелігента – майже немає людей, вивернута бруківка, старі обшарпані будинки, самотня церква з голими схилами. Він наче пам”ятає, як це – ходити восени в довгому пальто, носити окуляри на кінчику носа і густу сиву бороду. Але через трагічний збіг обставин пальто світить дірами, окуляри перемотані дротом і без однієї дужки, а [...]


75/365

Published on Saturday, 26 February, 2011

От якби ранкові хмари були усіх кольорів веселки! На кожен день тижня – свій колір! І тоді б казали “О, це було у фіолетову п”ятницю!”


Ранкові марення

Published on Tuesday, 15 September, 2009

Світ – це гігантська бібліотека, з сотнями тисяч полиць, що припали пилом, з мільярдами книжок. Заплутані дороги між стелажами, вказівники “Вперед, до щастя”, “Прочитай мене”, “Відкрити на 19-й сторінці”. Як вибрати і як не заблукати? Формула проста: одна книга = одна доля. Тільки треба знайти свою, щоб прочитати. І десь далеко в підсвідомості промайне думка [...]