Who knows? The man who sold the world

Published on Thursday, 13 September, 2012

Не відпускає третій день. Ми усі продаємо свій світ, міняємо його на щось інше, вартісніше, як нам здається. А потім, що потім? Продати душу?


Музична пауза

Published on Thursday, 10 November, 2011

Моє серце і моя душа уже стільки разів переверталися і рвалися на шматки, що я не знаю, чи зможу колись зліпити їх до купи. І не знаю, якими вони мають бути цілими. І не пам”ятаю, якими вони були цілими. В Скрябіна пісні – флешбеки.


І ще Марія Матіос

Published on Monday, 7 November, 2011

З  АПОКАЛІПТИЧНОЇ  РОЗЛУКИ Милий Боже, кайданні руки Від судьби його відверни. Я чекаю тебе з розлуки, Як чекала б з тюрми. З війни. Із чуми. Із хули. Неслави. Із полону. Із вигнання. Не суди мене, Боже правий, – Ти тяжкі мені дав знання. Мені лячно. Я гнусь поволі, Як людина чи як лоза. І стікає [...]


Марія Матіос

Published on

М.К. Я згадую тебе – і умираю… Ніхто, ніхто, ніхто – коли не ти – Не визволить мене із мого раю, Де вісім кіл – самої самоти. Де мружиться з погибельної пастки Отой, що усотався в кров навік, Мені святий – як великодня паска, І клятий, мов питущий чоловік. Безжалісний, як гадина кусюча, Пригріта на [...]


Published on Saturday, 15 October, 2011

люби мене поки ще дихає світ безумно люби безумовно приходь як не зможеш зімкнути повік приходь навіть ледве притомний пиши мені Соколе зрідка листи на шибі спітнілій холодній як зможеш мовчи а не зможеш – товчи банальності в ступі бездонній лишай після себе закладки в книжках перепис міцного напою знимкИ з-понад моря порваний рюкзак лишайся [...]


Спроба номер два

Published on Friday, 22 July, 2011

Щоранку на кухні він висаджував в горщик якісь насінини. Довгими пальцями брав по одній і засовував в землю. Вони проростали знизу, дірявлячи пластиковий горщик і навіть деколи підвіконня. Зграйки кавунових кісточок розважалися тим, що утворювали живі картини на зеленій підлозі кухні. Коли їм набридало переповзати з одного квадрату на інший, вони демонстративно вилітали через вікно. [...]


Published on Saturday, 23 April, 2011

Од такої тоски Сопілками стають кістки, Од такої жаги На мокві горять шелюги, Од такого знаття Землетрусом іде життя, І з-під стіп Вогняний вибухає сніп… День по дню, день по дню Я в собі корчувала усе, що тобі не потрібно. Я уже дудоню Од найслабшого дотику, легка, блакитна і срібна. Я уже впорожні, Наче дута [...]


Містична родинна історія

Published on Tuesday, 15 February, 2011

Побувавши в селі, почула від цьотки неймовірну історію, що сталася в нашій родині. Майже північ, тиша, місяць на все небо… Саме та атмосфера для таких історій. Один з старших братів моєї бабці, вуйко Михайло, був дуже добрим кравцем. Міг пошити будь-яку річ, в цьоці Маринці досі в хаті висить величезне дзеркало, десь два метри висотою, [...]