Published on Wednesday, 22 June, 2011

Маріанна хвалилася в селі, що в неї “дуже сувора і інтелігентна(!) тітка, але й дуже добра і любляча”. Переживаю за свою репутацію…


Вчорашній ранок

Published on Thursday, 9 June, 2011

Мене розбудило щастя. Щастя, яке, з одного боку, було Маріанною, а з іншого – Андріаною. Кров така кров – перша закидує ноги, точнісінько як я, а інша – підсовує гострі коліна, теж так само як я. Відкриваю очі і не можу встати – бо ці ручки обнімають мене уві сні, личка туляться до рук і [...]


Мої писанки

Published on Wednesday, 27 April, 2011

Писала я писанки… Точніше, спочатку яйця видувала. Ох, як я співчувала трубачам! Це ж як щоки треба надувати і дути, дути, дути! Перше яйце я дула хвилин сорок :) А потім – чи наловчилась, чи дірки більші робила, все пішло швиденько. Лінії кривуватенькі, фарби плямами, бо неякісні, але вже які є – свої, рідні :) [...]


67/365

Published on Friday, 18 February, 2011

Один з найгостріших виявів самотності – після похорону, коли люди розходяться і ти лишаєшся сам на сам зі своїм горем.


Містична родинна історія

Published on Tuesday, 15 February, 2011

Побувавши в селі, почула від цьотки неймовірну історію, що сталася в нашій родині. Майже північ, тиша, місяць на все небо… Саме та атмосфера для таких історій. Один з старших братів моєї бабці, вуйко Михайло, був дуже добрим кравцем. Міг пошити будь-яку річ, в цьоці Маринці досі в хаті висить величезне дзеркало, десь два метри висотою, [...]


63/365

Published on Monday, 14 February, 2011

Міцна родина – це коли дружать навіть чоловіки троюрідних сестер.


44/365

Published on Wednesday, 26 January, 2011

Людина перестає бути слабкою тоді, коли згадує, яке міцне в неї коріння і скільки людей стоять за нею стіною.


41/365

Published on Sunday, 23 January, 2011

Я сьогодні даруватиму радість.


27/365

Published on Sunday, 9 January, 2011

Яку ж силу і мужність має мати людина, яка кожного дня чекає смерті?


Ранкові діалоги-монологи

Published on Monday, 20 December, 2010

Думаю, свято Миколая вдалося, якщо вранці чути таке: – Уля, а ти пам”ятаєш, що вчора було? – Так, Маріанна, звичайно, пам”ятаю. – (задумливо) А я ні… – Всі шукаємо бабусину щелепу!