Просто так

Published on Thursday, 9 February, 2012

Ви знаєте, а я вірю в хеппі-енди. В житті, в кіно, в казках, у книгах. Просто вірю, і все.


Про людей

Published on Wednesday, 22 June, 2011

Відчуваємо крила за спиною, покриваємося гусячою шкірою, у нас бувають метелики в животі. Брешемо, як пси, поводимося, як парнокопитні, регочемо, як коні, звиваємося, як вужі і жалимо, як оси. Горді, як орли, боязкі, як миші, вперті, як осли і мудрі, як сови. Сліпі, як кроти, тупі, як пробки,  тверді, як скеля, м”які, як шовк. Товсті, [...]


79/365

Published on Wednesday, 2 March, 2011

Здається, ми пропускаємо всю природню красу, сидячи на роботі. Що ми бачимо? Що чуємо? Що відчуваємо? Мізерні крихти, йдучи з дому вранці і повертаючись увечері. Подивитися, як цвітуть магнолії – це просто галочка в списку справ на тиждень. Це максимум пів години швидким кроком, бо ж “немає часу”, “зайнятий”, “я працюю”. Але природа не чекатиме, [...]


Споріднені душі

Published on Friday, 31 December, 2010

Що таке споріднена душа? Це… ну, це – як найкращий друг, але більше. Це єдина людина в світі, яка знає тебе краще, ніж будь-хто інший. Хтось, хто робить тебе кращим. Фактично, вона не робить тебе кращим, ти сам робиш це, тому що вона надихає тебе. Споріднена душа – це хтось, кого ти завжди носиш в [...]


Є люди…

Published on Friday, 24 December, 2010

Є просто люди… Які проходять повз тебе, ти проходиш повз них, деколи вітаєтеся, деколи ні… Вони просто є, і ніяк не впливають на твій особистий Всесвіт, ви ніби існуєте в інших реальностях, які не перетинаються… Є люди, від згадки, від  слова, від погляду яких всередині тебе народжується тепло. І не важливо, скільки ви не бачилися, [...]


Published on Wednesday, 20 October, 2010

Боже, прости, але Ти нічого не переплутав, коли казав, що треба прощати і підставляти другу щоку? Деколи це здається маячнею.


Про страх

Published on Tuesday, 14 September, 2010

Вчора дочитала ‘Сто тисяч слів про любов, включаючи вигуки’. Довго читала, вдумливо. Пропускала крізь себе всі ці любові. Проживала їх через рядки. Перечитувала, посміхалася і стиха втирала сльозу. Бачила світ через них. І вірила, що все в світі з любові. А щойно прийшла інша думка. Насправді все, чим ми керуємося, все, що відчуваємо, всі емоції, [...]


Published on Monday, 13 September, 2010

В мені є й інші слова…


Published on Thursday, 24 June, 2010

Деколи і від людей потрібна протиотрута…


Хм…

Published on Wednesday, 21 April, 2010

Після дощу лишаються калюжі. Якщо дощ падає ввечері, вони схожі на чорні ями, якщо вранці чи вдень – на дзеркала. Заглядаючи в калюжу, можна побачити шматочок неба, гілля дерев, чиїсь ноги, маленький шматочок хмарки. А коли пощастить – навіть літака! У мене сьогодні виникло питання – якщо люди заглядають в калюжі, то чи заглядає хтось [...]