Життєвий листопад

Ще вчора я відчувала, що у мені повно любові. Любові, яка тільки і чекає, щоб вихлюпнутися назовні, і бути подарованою людині, для якої вона призначена. А сьогодні я відчуваю, що моя любов – як рак. Він всередині і я не можу його позбавитися і він роз”їдає кожну клітинку, в якій поселяється. І боляче, так боляче, [...]

Как у него дела? Сочиняешь повод И набираешь номер; не так давно вот Встретились, покатались, поулыбались. Просто забудь о том, что из пальца в палец Льется чугун при мысли о нем – и стынет; Нет ничего: ни дрожи, ни темноты нет Перед глазами; смейся, смотри на город, Взглядом не тычься в шею-ключицы-ворот, Губы-ухмылку-лунки ногтей-ресницы – [...]

Я хотіла написати про Пасху… Але, коли стояла, зкоцюрбившись, на зупинці під дощем, прийшло інше… Відчула долонями, як гладила його щойнопострижену голову, як волосини лоскотали долоні і як тілом прокочувалися мурашки від того. Відчула, як починала гладити з чола і закінчувала потилицею. Як сварилася, що пострижений він схожий на бандюка з добрими очима. Відчула, як [...]

Життя за останні півтори місяці наполегливо показує мені на прикладах різних людей ситуації з мого минулого. Дивися, ти поводилася отак в такій ситуації. Тебе несло і кидало, як хвилі під час шторму, і здоровий глузд тонув, тільки спробувавши щось заперечити. Це було не так, як ти хотіла, і результат – привіт, злість і істерика! Ти [...]

Інколи хочеться зробити в серці день відкритих дверей – ділитися скарбами, підняти зі сховищ душі запилені думки і почуття, красиво все оформити і пускати всіх, не тільки за спеціальними перепустками. Казати “Будь ласка, проходьте, роздивляйтеся, можна навіть торкатися руками, так навіть краще, якщо ви справді хочете пізнати мене. Питайте про все, я відповім”. Але, якщо [...]

- кохати мене; – бути поруч, навіть якщо кричатиму “Згинь з-перед моїх очей!”, бо саме тоді ти потрібний найбільше; – грати зі мною в дурнуваті ігри і постійно порушувати правила; – говорити зі мною на будь-які теми; – варити каву перед роботою; – будити мене, коли я засинаю не на тому дивані; – бути відповідальним [...]

Господи, як набридли ці сварки… Одне для одного – наче червона шмата для бика. Скільки голок і шпильок може бути в одній людині? І кожного разу, як зарікаєшся їх не випускати, їх вилазить ще більше. Як прокляття якесь, як порочне коло – ні розірвати, ні залишатися в ньому. Це зводить мене з розуму. Чому не [...]