Published on Monday, 12 March, 2012

Гільзи і птиці – мерзлі, як білий день… Місто не варте драних твоїх легень, Місто не варте… чом же тоді не спиш..? Стануть за карту плутані колії лиж. Стануть за карту скроні тайожних зим, Чуєш – не снились нам ні Алтай, ні Крим! Чуєш – не зрились кедри нам і дуби, Нас придорожні благословлять стовпи. [...]


Ранкова кава в Парижі

Published on Saturday, 12 November, 2011

Бачила Ейфелеву вежу крізь туман, коли летіли. І сліди від літаків, наче перехрещені шпаги, через ціле небо. Шарль де Голль не такий страшний, як розказують, все дуже мило і цивілізовано, футуристично навіть. Кава з молоком і круасан – доброго ранку, Париж! Хоч і не покидаємо приміщення терміналу.


Як я карпатською відьмою була

Published on Friday, 23 September, 2011

Коли поверталися з Монголії по Росії, ох і полякала я “свого” далекобійника! Мабуть, я була в такій гармонії з собою і зі світом, що в мене знову включився дар передбачення і все ставалося так, як я казала. Я навіть не задумувалася, просто виходило так. Їдемо, значить, день третій, мабуть, і надумали далекобійники машини мити. Найбільш [...]


І навздогін, про вік

Published on Monday, 19 September, 2011

Коли дальнобійник казав, що мені маааксимум 23, я посміялася – що з мене взяти, дівчисько, не нафарбоване, в треках і зачовганих джинсах, майже місяць мандрів і травить брутальні анекдоти. Але коли вчора водій, що підвозив з Трускавця до Стрия, спитав, хто за мною дивиться, якщо в мене нема батьків, я була в шоці, навіть перепитала [...]


Завтра, тобто вже сьогодні

Published on Wednesday, 31 August, 2011

Я вже вдома, в Україні. Завтра буду розгрібати пошту і писати листи. Завтра відповідатиму на питання, призначатиму зустрічі, працюватиму і намагатимусь перейти в український ритм життя. Завтра буду писати звіти і прати одяг. А сьогодні – думатиму про майже 10000 кілометрів, про людей, про знайдене і загублене і про те, що ніколи не буде втрачено. [...]


Як українки в Москву їхали

Published on Wednesday, 3 August, 2011

Два роки не вдягала наплечника. Тепер, ще й з наметом – здається неймовірним тягарем. Ще не було 9, як ми з Настею стояли за Броварами. Вона підскакувала від нетерплячки, промовляючи “Уляно, починається пригода!” Я ж думала “Я таке роблю?!” Машини пролітають одна за одною. Я подумки думаю “Поїдемо на десятій!” І десята зупиняється – Дівчата, [...]


Світанковий пост понеділка, написаний у вівторок вночі

Published on Tuesday, 2 August, 2011

Тут мав бути пост, написаний рано-вранці перед від”здом, в якому мала бути фотка красивої мене, зроблена одним прекрасним хлопцем. Типу бувайте-не забувайте :) Але часу було мінімум, тому пишу це зараз. Фотка буде по приїзду :). Хто ще не в курсі – Улька поїхала в Монголію, на місяць, автостопом. Так, я вар”ятка :) Буде ще [...]


31/365

Published on Thursday, 13 January, 2011

У мене в кишені чемоданна фея…