80/365 »


79/365

Здається, ми пропускаємо всю природню красу, сидячи на роботі.

Що ми бачимо? Що чуємо? Що відчуваємо? Мізерні крихти, йдучи з дому вранці і повертаючись увечері. Подивитися, як цвітуть магнолії – це просто галочка в списку справ на тиждень. Це максимум пів години швидким кроком, бо ж “немає часу”, “зайнятий”, “я працюю”. Але природа не чекатиме, коли в тебе буде час простягнути до неї руки. Вона ні миті не чекатиме на тебе, не буде підлаштовуватися під твоє життя. Її графік важливіший за твій. Вона існуватиме і без тебе, тому їй не важливо, бачиш ти її розквіт, її життя чи ні. Але для тебе, для тебе, людино-комашко, це можливість відчути себе частинкою світу. Живого світу, не комп”ютеризованого, на заїждженого автомобілями, задимленого цигарками дядька з сусідньої сходової клітки. Це можливість почути ранкові краплі роси на листі, можливість побачити яскраву серединку крокуса, відчути запах прілого весняного листя, можливість потримати в кулаці весняний вітер. Ось насправді ті речі, заради яких потрібно жити! Ось речі, які насправді роблять нас щасливими! Пам”ятаймо про це, коли прокидаємося вранці.



Маєте що сказати?

XHTML: Ви можете використовувати наступні теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>